«Вистояти проти такої «машини зла», як росія, можна лише коли маєш надійних партнерів», – директор «Карітас Чернівці» про результати візиту до Дюссельдорфа

Директор «Карітас Чернівці» Любомир Іваночко відвідав Дюссельдорф, щоб надати інформацію з перших вуст про перебіг подій в Україні, потреби постраждалих від російської агресії, розподіл допомоги, яка надходить до «Карітас Чернівці» від громади міста Дюссельдорфа і місцевого Карітасу.

Серед заходів візиту – прес-конференції, відвідини закладів, які надають послуги потребуючим – людям з інвалідністю чи кризовим родинам, зустрічі з нашими біженцями, які виїхали з України за кордон і там мешкають у шелтерах-прихистках… Результатом низки важливих презентацій і зустрічей стали домовленості про подальшу співпрацю донорів з чернівецьким «Карітасом», запровадження кількох благодійних акцій найближчим часом і усвідомлення того, якої насправді потужної інформаційної роботи потребує Україна, щоби подолати силу російської пропаганди і нашу ізольованість від світу у своїй проблемі

– Ми помилково вважаємо, що в Європі усім цілком зрозуміла нинішня ситуація в Україні. Насправді це далеко не так. Ми відірвані, ізольовані у своїй проблемі, у війні, у своєму болі, у цій трагедії. Україна, наше суспільство і держава програли інформаційну війну – як раніше на сході, так і зараз програЄмо на Заході. В Європі, в Євросоюзі можна зустріти дуже неодзнозначні думки про те, що зараз у нас відбувається. Там не падають бомби. Європейці лиш бачать телевізійну картинку, де показують танки і вибухи. І для них дуже все неоднозначно. Багато людей там (не можу сказати в процентному співвідношенні, але багато) сприймають війну України і рф як якусь там «кампанію Америки», як просто якийсь поділ території, спірні моменти.

А саме такі поїздки, як наша, доносять їм, що війна – це не тільки танки і вибухи, а це сотні тисяч, мільйони постраждалих людей. Ці зустрічі показують ясну картину зла, як воно рухається. І завдяки таким контактам налагоджується добра комунікація підтримки і допомоги. Тому що вистояти у цій страшній агресії, в цьому протистоянні такій «машині зла», як росія, можна, коли ти маєш надійних партнерів і вони розуміють, що відбувається.

– У Дюссельдорфі, вочевидь, є саме такі партнери?

– Так.  Сьогодні «Карітас» – одна з найпотужніших організацій, які надають допомогу постраждалим в Україні, але ж ця допомога звідкись мусить братися. Йдеться про залучення жертводавців через різні акції – щоб допомога і далі тривала.

Тож ми мали дуже насичену програму. Практично це були три дні нон-стоп зустрічей. Одна з найвагоміших – це зустріч з президентом парламенту землі Північний Рейн-Вестфалія з центром у Дюссельдорфі, Андре Купером, який долучався до збирання тих 10 тисяч наборів, які були доставлені до нас у липні.

З ним була дуже конструктивна розмова: керівник парламенту бачить проблему і розуміє її, і нам дуже важлива його співпраця і участь в інформуванні суспільства, політичних партій, самого Дюссельдорфу і землі, яку він очолює.

Ще одна важлива і дуже конструктивна зустріч – з мером Дюссельдорфа Штефаном Келлером. На ній ми  більше звітували і пропонували конкретні напрямки, в яких ми далі хочемо працювати і як ми це бачимо (це входження у зиму, допомога потребуючим її пережити, евакуація людей за потреби, як це виконувати і як вони можуть долучитися до цього). Сам мер дуже відкритий до допомоги Чернівцям.

Наступна зустріч, яку я б оцінив як дуже дієву, де народилося багато нових ідей – це зустріч з діаспорою. Сюди були запрошені і різні організації, і наша українська греко-католицька церква, також і різні соціальні служби – загалом близько 100 осіб. Їм ми представляли відеоролики із звітністю про нашу діяльність, зустріч була побудована у форматі «питання-відповідь». І саме на ній було видно величезний контраст між тими людьми, які були активно включені і переживають це, і другою стороною – яка перебуває під впливом російської пропаганди, активної на території Євросоюзу. І було видно, наскільки люди десь відірвані від реальності і не розуміють і не знають, що відбувається в Україні. Та попри це, саме на цій зустрічі народилася ідея, щоб охочі родини взяли одну людину з України з якоюсь важкою хворобою,  або пораненням і оплачувати їй, наприклад, упродовж року, рецепти на ліки.

– Які ще ідеї для підтримки потребуючих будуть спільно втілені «Карітас Чернівці» і «Карітас Дюссельдорф» за підтримки німецької громади?

– Також з’явилася ідея різдвяних пакунків від наших німецьких друзів – підготувати на Різдво чи на Миколая пакунки людям, які втратили житло.

Ще одна цікава ідея – підготувати дитячі набори (харчування і гігієну) для дітей з багатодітних родин, щоби цим сім’ям полегшити терпіння. Також чудова ідея виникла і вже втілюється в життя – «Карітас Дюссельдорф» профінансував до навчального року 100 дитячих рюкзачків. Кошти зібрані, і хоч це, може, видається не такою аж великою сумою, але якщо ми маємо сотню дітей з родин ВПО, і вартість рюкзаків із наповненням становить приблизно 20 євро, то це чимало. Ми ці рюкзаки закупимо, і на початку вересня роздамо.

– Скільки багатодітних родин зможуть отримати допомогу?

– Розкажу детальніше. Ця ідея виникла на зустрічі з об’єднаним братством, де були присутні близько двох сотень людей, представників цілої землі Північний Рейн-Вестфалія. Там я мав доповідь про нашу ситуацію (цю доповідь уже розкритикували в нас за те, що я говорив російською – так вийшло, що нам на той час знайшли тільки російськомовну перекладачку і вона справді геть не розуміла української). Але для себе в той момент я розумів, що це є шанс свідчити людям. І скажу так: плід цієї розмови – саме там, в тому залі, де було багато людей, вони почули і перейнялися тим. І склали свою пожертву – 15 тисяч євро на акцію «Тисяча дитячих наборів для дітей і багатодітних родин» – гігієнічних і продуктових, які будуть наприкінці наступного місяця відправлені до нас. Були живі зустрічі – дуже живі, де було жваве обговорення і зацікавлення. Тож бачимо як якісь проблемні сторони цієї поїздки, так і позитивні.

– Які проблемні?

– Треба розуміти, що в Європі наближається опалювальний сезон, війна росії проти України впливає на ціни на енергоносії, це активно обговорюється, європейців починає «боліти», вони починають відчувати незручності, вони страждають від цього – і ці запитання також звучали. Були дуже незручні запитання: про те, що «ми тут в Європі страждаємо, а Україна продовжує мати якісь торговельні стосунки з Росією, як це так?» Звісно, я пояснював, що я не політик і не володію такою інформацією, і вповноважений говорити лише про те, що я знаю і за що я відповідаю. Але думаю, що такі поїздки – і представників «Карітасу», і церкви, і різних інших структур – мали би бути, щоби європейцям розповідати про все з першоджерел. Я би сказав, що це дуже складний процес. Яким хтось повинен займатися. І не “Карітас”, а якийсь окремий відділ людей, які стикаються з цим, мають приїжджати в Європу до важливих і впливових людей, до керівників церкви чи до політичних діячів різного рівня – не лише президента, а й обласного рівня, керівників земель, діаспори, і зустрічатися, розмовляти з усіма. Про ці речі треба говорити.

У цьому висновку я переконався на зустрічі з кардиналом Райнером Марія Вьолькі, яка відбулася на його запрошення. Мали з ним досить довгу церковно-політичну розмову – про роль «Карітасу», про те, як церква може підтримувати цю діяльність. Не скажу, що ця розмова була аж настільки успішною, але є один важливий висновок: очевидно, що є брак таких зустрічей, брак інформації з першоджерел. Тож кардинал був запрошений нашим «Карітасом» в Україну, щоб побачити все на власні очі. А також ми домовилися, що будемо йому надсилати короткі відеоролики про нашу діяльність, про долі, життя і проблеми конкретних людей. Ці матеріали будуть презентуватися на парафіях Дюссельдорфу і цілої землі Північний Рейн-Вестфалія, де реальну картину тієї трагедії і біди німці бачитимуть самі.

– Чому називаєте розмову з кардиналом «не настільки успішною»?

– «Неуспішна» – в жодному разі не «негативна». Йдеться лише про великий брак інформації з першоджерела. Коли ти приїжджаєш туди з тим, що бачиш і переживаєш тут – сподіваєшся на повне розуміння. А із тих запитань, яких багато ставив кардинал – якраз видно, що повного розуміння немає. Ось у цьому я бачу «неуспішність» – що ми, як церква, десь не до кінця інформуємо партнерів і маємо живу комунікацію. Саме тому такі зустрічі є важливими, а можливість озвучувати запитання і отримувати на них відповіді – це позитив.

– Вам вдалося достукатися до тих, хто налаштований не надто позитивно до України? Ви їх переконали?

– Скажімо так – вони почули. Але наскільки їхня думка змінилася чи ні – побачимо. Звісно, були люди, які при наших розповідях на конференції, плакали, коли слухали. Були інші ситуації – коли люди задавали запитання на кшталт «ну, це ж усе Америка…» чи «Це щось як в’єтнамська війна», чи «ці всі кошти йдуть на машинерію війни, на бомби-ракети-тощо». Різна була реакція. Але є велике запевнення директора «Карітас Дюссельдорф» і мера міста Дюссельдорф – що все, що в їхніх силах, вони будуть втілювати в допомогу.

Більше того, продовження вже є: 1 вересня делегація мера міста Дюссельдорф і директора Карітасу  приїздять до Чернівців підписувати цей проєкт побратимства між містами, і матимемо зустріч і в нас у «Карітасі». Думаю, що це був лише початок.

Маріанна Антонюк